Ви маєте якісь традиції, пов'язані з подорожами? Кілька років тому я вирішила, що кожен день народження святкуватиму в незнайомому місці. І цього року вибір впав на Карпати. Гори, водоспади, стародавні фортеці – чи можна вигадати більш насичену подорож на 5 неповних днів?
Для мешканців Східної України поїздка до Карпат – той ще квест. У вашому розпорядженні буквально кілька поїздів, і квитки на них розлітаються, як птахи в теплі краї. Тому жодних спонтанних подорожей, все потрібно продумувати заздалегідь:)
А от з екскурсіями все навпаки. Усі спроби забронювати розваги закінчилися провалом. Місцеві гіди не планують поїздки заздалегідь, тому нам довелося довіритися долі та сподіватися на удачу.
На щастя, із житлом все набагато простіше. На профільних сайтах можна знайти варіанти на будь-який смак та гаманець. При виборі конкретного місця відпочинку ми відштовхувалися лише від одного чинника – наявності поблизу залізничної станції. Після 22 години в поїзді зовсім не хочеться їхати кудись ще. Хіба що заради незвичайних готелів.
Бюджет першого дня:
Славсько – досить затишне та сучасне селище у Львівській області. Видно, що місцева громада розвиває бренд селища. Наприклад, на вокзалі туристів зустрічає яскрава фотозона з написом "Гори вражень" – девізом курорту. Її ж ми побачили у центрі селища. Зауважимо, досить симпатичному. Інфраструктура у Славську теж приємно здивувала: є аптеки, банкомати та навіть великий супермаркет.
А ось з точки зору туризму гостей приваблюють три найближчі гори: Погар, Високий Верх та Тростян. Нам "пощастило": якраз під час поїздки два з трьох витягів на ці гори закрили на ремонт. Тому із розваг залишився лише Погар.
Поради перед відвідуванням гори Погар:
Бюджет другого дня:
Закриті витяги внесли серйозні корективи до плану поїздки. І тут ми зраділи, що живемо біля залізничної станції! Адже буквально за 2 години можна доїхати до Мукачевого та провести день у новому місті. Сказано – зроблено!
Графік поїздів зі Славсько до Мукачевого ідеальний для подорожі одного дня: рано-вранці ми вирушили в поїздку і повернулися пізно ввечері. Зізнаємось, це був перший випадок у житті, коли нам хотілося, щоб потяг запізнився. Види за вікном не порівняти ні з чим!
Декілька порад тим, хто збирається їхати в Мукачево:
Мукачево залишає по собі приємні враження. Окрім замків, обов'язково прогуляйтеся центром міста. Пошукайте знамениті міні-скульптури, сфотографуйте тематичні пам'ятники гусям, прогуляйтеся вздовж Ратуші та Костелу Святого Мартіна. Але щоб враження були не просто приємними, а незабутніми, сюди варто приїхати в період цвітіння сакур.
Бюджет третього дня:
Як ви пам'ятаєте, з бронюванням екскурсій у Карпатах все непросто. Більшість гідів не планують поїздки заздалегідь та орієнтуються на попит. Наприклад, якщо кілька людей у п'ятницю хочуть поїхати на Синевир, гід збиратиме людей на цю поїздку, навіть якщо зазвичай по п'ятницях він возить туристів до Львова.
Загалом усі екскурсоводи пропонують ідентичні маршрути. Основні напрямки – Синевир, водоспад Шипіт, скелі Довбуша, Тустань. Ціна залежить від кількості людей у групі: вартість поїздки просто поділяється на кількість туристів.
Нам пощастило: саме передостаннього дня нашого відпочинку місцевий гід зібрав групу на екскурсію в Тустань. Між іншим, саме заради міста-фортеці ми й подолали майже 1000 км української залізниці! Тож ми вибрали маршрут Тухля - водоспад Кам'янка - Тустань. І це точно було вдале рішення!
Будь-яка екскурсія зі Славсько починається в Тухлі – селі з цікавою назвою та не менш цікавою історією. За легендою, у прилеглій ущелині було розбито монголо-татарське військо. Смрад, що накрив долину річки Опір, і дав назву селищу.
Але ця похмура легенда не має нічого спільного із сучасним селом Тухля – милим та привітним. Саме його описав Іван Франко у повісті “Захар Беркут”, тому місцеві визначні пам'ятки пов'язані з ім'ям письменника. Обов'язково зупиніться біля пам'ятника Захару Беркуту. Тут же є й колодязь, з якого Іван Франко пив воду.
Буквально 10 хвилин їзди вздовж річки Опір – і ви бачите ще одну визначну пам'ятку Львівщини. Це курган “Могила Святослава” на ймовірному місці загибелі князя Святослава Володимировича. Пам'ятний знак встановили у 2012 році. А ось атмосферний підвісний міст через річку з'явився тут лише у квітні 2021 року.
Національний природний парк “Сколівські Бескиди” – це понад 35 000 гектарів унікальної карпатської природи та пам'яток історії. Побачити все за один раз – завдання підвищеної складності. Тому зазвичай гіди (і туристи) зупиняються на кількох локаціях. У нашому випадку це водоспад Кам'янка та Мертве озеро. І якщо до першого можна під'їхати машиною, до другого доведеться дертися. Спочатку сходами, а вже після – справжнісінькою дикою природою. Тому зручне взуття – must have.
Незважаючи на величезну територію, заблукати тут не вийде – чотирилапі жителі заповідника супроводжували нас по всій території:)
Ще на під'їзді до міста-фортеці у вас перехопить дух. Величні скелі начебто нависають над дорогою. Здається, вже зараз ви гулятимете по них… Але ні! Спочатку – до музею! Його відвідування включено у вартість квитка, тому уникнути цієї частини програми не вдасться.
Зізнаємося чесно, що очікували побачити нудну експозицію (саме така була у замку Паланок). Як ми здивувалися, коли музей виявився сучасним, інтерактивним і дуже компактним. Екскурсія триває буквально 10 хвилин і дає можливість зрозуміти, де ж ви знаходитесь.
То що ж це за таке місце, Тустань? Тустань – це місто-фортеця часів Київської Русі. Він був одночасно і митницею, і прикордонним пунктом. Але з часом фортеця втратила своє значення і занепала. Дерев'яні споруди просто згнили. Тільки завдяки тривалим археологічним дослідженням та сучасним технологіям вдалося відтворити образ Тустані, хоча б на віртуальних макетах.
Чим зайнятися у Тустані? Гуляти по скелях і насолоджуватися дивовижними краєвидами Карпат. Зазирнути у старовинний колодязь. Політати над фортецею за допомогою технологій віртуальної реальності. Відвідати мотузкове містечко. Взяти майстер-клас із гончарства.
І особиста порада: поїсти найкращого в області баноша та купити домашнє вино у місцевих ґаздинь.
Наш гід Ростислав запропонував відвідати ще один туристичний магніт – водоспад Сопіт. Звичайно, ми не відмовилися від такої можливості. Пізніше гід зізнався, що він родом із села Сопіт, найближчого до водоспаду. І він просто хотів показати нам місце, де виріс. Ось таке приємне та дуже душевне завершення подорожі Карпатами.
Бюджет четвертого дня:
Чи варто говорити, що після такої насиченої поїздки ми вирішили просто відпочити у Славсько? Гуляти вулицями, насолоджуватися природою та спілкуватися з людьми. Останні – найцінніше, що ми зустрічаємо у подорожах. І саме про них згадуємо із особливою теплотою.
Бюджет п'ятого дня: безцінний.
Фото та текст: Євгенія Кузенкова