Івано-Франківськ часто називають воротами в Карпати, адже саме сюди з’їжджаються на потягах любителі відпочинку в горах з усієї України. Для багатьох з них Франківськ залишається транзитною дестинацією, довгий час так було і для мене. Але наслухавшись захоплених розповідей друзів про це місто, одного разу вирішила залишитися на довше. І не пожалкувала. Враження були того варті. Розкажу про 5 з найбільшим вау-ефектом. Але спочатку – сніданок.
Зранку більшість доріг з вокзалу Івано-Франківська ведуть в Urban Space 100. Це перше в Україні соціальне кафе, прибуток від якого іде на втілення міських проєктів. Тут смачнющі ранні сніданки, приємна атмосфера і крамничка з крутим мерчем та сувернірами.
Також смачно поснідати можна в топовій кондитерській Delikacia або в Кавоварці на Стометрівці. В останній ви самі можете сформувати собі сніданок з 3, 5 або 7 страв за допомогою спеціального конструктора. Усі ці заклади знаходяться в центрі неподалік один від одного, як, власне, і все в компактному Франківську.
Рекомендую іти пішки. Від вокзалу це до 20 хвилин ходьби, але уже тут нас чекало перше вау-враження.
Забудова Івано-Франківська – це мікс сецесійних віл австро-угорської доби, польського функціоналізму міжвоєнного періоду, радянської та сучасної архітектури. У пошуках цікавих локацій ми натрапили на готові маршрути на міському порталі Куфер від архітекторки Анастасії Обрізків. І, звичайно ж, ними скористалися. Попри те, що відстані у Франківську невеликі, рухалися ми дуже повільно, бо кожен будинок мав стільки цікавих деталей, щоб роздивлятися хвилинами. Одна з таких – символ Івано-Франківська – знамениті історичні двері. Для їх збереження у місті вже 6 років діє організація «Франківськ, який потрібно берегти». За цей час активісти відновили вже близько 40 дверей і організували низку крутих колаборацій та акцій. А ще засновниця проєкту – Марія Козакевич проводить екскурсії «Відкриваючи двері – відкриваємо місто». На жаль, під час нашого візиту вони були на паузі, але сподіваюся, вам пощастить більше.
Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка сформувався понад 80 років тому і зараз його вистави здобувають світове визнання. У репертуарі п'єси за творами сучасних та класичних письменників. Особливо крута «Ромео та Джульєтта». Вона проводиться на двох локаціях, між якими актори і глядачі проходять феєричною ходою з оркестром вулицями міста. Більше не буду спойлерити, просто сходіть особисто!
Також театром проводяться екскурсії з відвідуванням усіх поверхів, гримерних тощо. Коли ви зайдете в будівлю театру, зведену в 1980х рр, то зрозумієте, що ця екскурсія просто маст. Адже архітектура і внутрішнє оздоблення будівлі вражають. Маленький спойлер – в основі інтер'єру лежить керамічне панно в традиціях косівської кераміки, що внесена до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Замовити Драматур можна у місцевого туроператора «Надія».
Більше про традиції української кераміки читайте в нашій статті.
Одна з моїх улюблених локацій, яку я відвідую з кожним приїздом у Франківськ. Промприлад – це один з найстаріших заводів міста, частину якого ревіталізували, щоб створити інноваційний хаб для розвитку нової економіки, урбаністики, сучасного мистецтва та освіти. Він супер динамічно розвивається, тому приходячи кожного разу, я все одно відкриваю щось нове. Зараз на кількох поверхах тут є кав’ярня-бар і кафе з робочою зоною та терасою на даху, броварня, теплиці, ательє, майстерні, різноманітні студії, офіси і купа всього ще в процесі відкриття. Рекомендую слідкувати за соцмережами Промприладу, адже вони часто проводять у себе різноманітні заходи: від лекцій до кінопоказів під відкритим небом та рейвів.
Де ще шукати такі місця в Україні читайте тут.
З вулиці Шевченка для мене почався новий, досі незнаний Івано-Франківськ. Спочатку був дуже атмосферний пішохідний променад з модерними вілами, класними сучасними закладами, величними корпусами університетів, цікавими монументами та досить інтенсивним трафіком людей, що так само як і ми вирішили провести тут нарешті сонячні вихідні. Потім – величезний парк Шевченка, де так багато зелені, квітучих клумб та алей з найрізноманітнішими рослинами, серед яких рідкісне тюльпанове дерево та гінкго! Парк був закладений ще наприкінці ХІХ ст і тут досі збереглося кілька віл тієї доби. Серед усього цього я знайшла свій центр тяжіння – зону відпочинку навколо озера з качками та лебедями. Сюди можна просто прийти з книгою і за гарної погоди загубитися на цілий день.
А через дорогу знаходиться найбільший штучний став Івано-Франківська, який за розміри (36 га) ще називають Станіславським морем. Нещодавно відбулася реконструкція приозерної зони і навколо облаштували сучасну відпочинково-рекреаційну зону. Кажуть, що влітку тут можна купатися і кататися на катамаранах та сапах. Краще приходити сюди зранку, коли не так багато людей. Взяти каву, перейти містком на острів закоханих і спостерігати, як прокидається місто.
Ще одне місце, де є вірогідність втратити лік часу і затриматися – книгарні та букіністичний магазин на Стометрівці. Книгомани зрозуміють тут мене без слів. До речі, по іншій стороні вулиці Незалежності (така офіційна назва Стометрівки) неподалік від «Букініста» є магазин техніки Samsung, у якому збереглася неймовірна модерністична мозаїка. Дуже класний симбіоз сучасних технологій та мистецтва вийшов. Продовжуючи тему мистецтва, ми відвідали кілька місцевих галерей. Знайти їх не так просто, але точно варто.
Ще кілька років тому я почула про оглядовий майданчик на Вовчинецьких горах на околиці міста, але лише зараз змогла на нього потрапити. Ми поїхали туди зустрічати захід сонця і тепер я точно можу сказати, що це маст ду у Франківську. Дорога займає всього 15 хвилин на таксі від центру. А там – гойдалка з захоплюючим видом на місто та Карпатські вершини, зона для відпочинку з лавками і столиками, зелені пагорби і величезне сонце, яке перед тим, як сховатися за силуетами будинків, встигає розмалювати небо в сотні кольорів.
Ідеальне закінчення прогулянки, яке неодмінно треба закріпити смачною вечерею. Взагалі, гастрономія Франківська стала для мене 6-м “вау”. Адже тут таке різноманіття закладів, так смачно і так доступно! Бонусом залишу кілька своїх улюблених ресторанів та кав’ярень. Нехай смакує!
Фото: Igor Kosovych, Wikipedia