Поети не мають старіти, Та рідко коли вдається, Поети - дорослі діти, З великим-великим серцем… В. Зима
21 березня у всьому світі вшановують день поезії у цей день ми вирішили ще раз віддати шану нашим майстрам слова та розповісти про літературно-меморіальні музеї присвячені деяким з них.
Тарас Шевченко є світовим рекордсменом з кількості пам’ятників встановлених йому – 1167 монументів у 45 країнах. А також поетом, якому в Україні присвячено найбільше музеїв.
Комплекс включає 3 будівлі:
Музей знаходиться на території Шевченківського національного заповідника. Місцева колекція нараховує близько 20 тисяч експонатів, серед яких меморіальні речі та офорти Т. Шевченка, рідкісні видання його творів, зразки народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів.
Заповідник був створений з ініціативи І. Гончара і включає 2 садиби. Одна з них – це хата діда Тараса Шевченка, а інша – хата Андрія Копія, де народився майбутній поет. До складу заповідника входить також Літературно-меморіальний музей Т. Г. Шевченка у Шевченково, де письменник проживав з батьками з 1815 по 1829 рік.
Музей був заснований у 2008 році в колишньому особняку лікаря А. Козачковського, якому вже понад 200 років! У 1845 - 1946 роках Шевченко жив і лікувався в цьому будинку і саме тут написав свій «Заповіт». Експозиція знаходиться у 12 залах: 4 з них присвячені темі «Переяслав історичний», наступні 4 – меморіальні кімнати з відтвореними інтер’єрами середини ХІХ ст і решта – розповідають про різні періоди життя Шевченка.
Музей є відділом Черкаського обласного краєзнавчого музею і знаходиться в Будинку Цибульських, де в липні 1859 кілька днів проживав поет. Експозиція демонструє найцікавіші видання, ілюстрації та переклади шевченківських творів. А також тут можна побачити перший примірник «Кобзаря» 1840 року. До речі, керує музеєм далека родичка Тараса Григоровича.
Музей був створений у 1940 році і зараз складається з двох частин. Меморіальної – знаходиться в приміщенні вілли, де Іван Якович мешкав у 1902 - 1916 рр, і відтворює тогочасну обстановку; та літературної. Друга розміщена у сусідній будівлі 20х рр ХХ ст. Вона розповідає про життєвий і творчий шлях письменника, тут експонуються його твори, включаючи майже всі першовидання, портрети, фотографії, документи.
Філією Львівського музею є Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», що являє собою скансен на території родинного маєтку Франків. Тут можна відвідати музей-садибу батьків І. Франка, відтворену за етнографічним нарисом письменника «Моя вітцівська хата», Літературно-меморіальний музей Івана Франка, прогулятися заповідною зоною «Стежкою Івана Франка» та навіть проїхатися веломаршрутом «Франко-Ровер».
Комплекс складається з двох будівель. В одній з них народилася Леся Українка і провела свої дитячі роки. Зараз тут відтворено її кімнату, вітальню та робочий кабінет Косачів. У них можна побачити оригінальні речі родини Косачів-Драгоманових та їхніх друзів. У сусідній будівлі експонуються літературна спадщина поетеси, переклади її творів, сувенірна продукція, присвячена ювілейним і пам'ятним датам, а також тут знаходиться діорама «Лісова пісня».
Музей був заснований у 1949 році у будинку, де Леся Українка провела дитячі та юнацькі роки. Тут можна побачити меморіальні речі письменниці та її родини, прижиттєві видання творів Л.Українки та її матері – Олени Пчілки, фотографії, речі побуту, відтворені фрагменти робочого кабінету і сільської хати; а також дізнатися про етнографію Волині.
Музей було відкрито в 1962 році в будинку по вулиці Саксаганського, де в різні періоди проживала Леся Українка. Експозиція займає аж 10 кімнат і включає світлини та матеріали про життя й творчість письменниці та членів її родини, рукописи, перші видання творів, особисті речі. У меморіальних кімнатах серед іншого представлена колекція українських рушників, яку зібрала мати Л. Українки – Олена Пчілка, та колекція срібного посуду її чоловіка.
За життя Павла Тичини його квартира була відомим місцем зборів представників української інтелігенції. До речі, в цьому будинку, що є пам’яткою пізнього конструктивізму, крім Тичини поживала низка інших відомих діячів, зокрема М.Бажан, І.Білодід, В.Большак тощо. Музей у квартирі поета відкрився у 1980 році. Тут відтворено 5 меморіальних кімнат:
До речі, неподалік від музею Тичини знаходиться Національний музей літератури та Будинок письменників «Роліт». Тож за один день можна цілий літературний маршрут організувати.
Музей знаходиться в будинку в Голосієво, в проектуванні якого Максим Тадейович особисто брав участь, де провів останні 13 років свого життя та написав низку поетичних збірок. У 8 залах представлені особисті речі, документи і предмети, що розповідають про родину, рукописи творів Максима Рильського, його кореспонденція, роботи образотворчого мистецтва, кіно- та фотодокументи, а також величезна бібліотека письменника, що займає аж 2 кімнати.
Музей присвячений І.П Котляревському, знаходиться в історичному будинку, який є пам'яткою архітектури національного значення. Експозиція була сформована у 1952 році і займає 7 залів. Вона включає твори образотворчого мистецтва, рукописний архів поета, його особисті речі, бібліотеку прижиттєвих і пізніших видань письменника XVIII-XIX століть, зокрема саме тут зберігається перше прижиттєве видання поеми «Енеїда» 1798 року, а також раритетне друге видання 1808 року.
На Івановій горі знаходиться філія музею – Музей-садиба Івана Котляревського. Комплекс включає батьківську хату, де народився поет, повітку, комору та колодязь-журавель.
Вивчаємо та пишаємось своїми!
Фото: facebook.com/shevchenkomuseumkyiv