Ви мусите дозволити Javascript у вашому браузері для оптимальної роботи сайта і відображення розділів повністю.
Увійти Моя подорож
UaRuEn

Успішний кейс в туризмі. Косів на Івано-Франківщині

29.11.2020
2407

Децентралізація дає великі можливості розвивати туризм на місцях. Наприклад, відомий на всю Україну Косів в умовах об’єднання територіальних громад району зможе ефективно впроваджувати цілісну програму регіонального розвитку.

Громада націлена зробити потужний туристичний кластер. Вже проведено велику роботу, а адміністративні важелі лише пришвидшать ці процеси. Косівщина - це етнорегіон, який має багату культурну спадщину, красиву природу і давні традиції. Саме на цих орієнтирах будується теперішня стратегія, щоб зробити туризм тут всесезонним.

Про це нам розповів секретар Косівської міської ради Роман Печижак.

— Косів на Івано-Франківщині – вже давно відома туристична дестинація, що ніби і не потребує популяризації. Чому ви вирішили посилити цей напрямок?

Так, у Косові туризм існував давно, основа була закладена ще більше сотні років тому. Звідси родом традиція ліжникарства, всім відомий Косівський сувенірний базар, наша кераміка та й мальовничі природні об’єкти. Існують різні спілки та громадські організації, які кожен по-своєму опікувалися цим напрямком, але все йшло хаотично, стихійно, без чіткої стратегії розвитку.

Розвиток туризму не повинен залежати від якогось бізнесу чи конкретної особи, тут все має вирішувати громада. Тож створено комунальний Туристично-інформаційний центр, починаємо об’єднувати все, що маємо у цій сфері, та розвиватися. Люди розуміють, що це правильний шлях, бо він дає більше можливостей. Зокрема, залучати як державні кошти, так і приватні інвестиції та інші речі, у туризмі набагато простіше робити все разом.

Ми свою інфраструктуру створюємо під туриста: якщо йому буде комфортно у нашому місті, то й ми будемо задоволені своїм містом також. Станом на сьогодні реалізовано проект по оглядовому майданчику, розроблено туристичні маршрути, проводяться заходи для стимулювання розвитку майстрів, актуалізувалась робота музеїв, проводяться фестивалі.

— Ви особисто скільки років розвиваєте туризм у Косові?

Дотично, напевне вже багато часу. Але п’ять років тому з приходом до міської ради ми організували команду, яка почала працювати над тим, що ми мали на той період. Як кажуть, нема речей, які стаються випадково. Знайомі запропонували заповнити аплікаційну форму програму ЄС «Креативна Європа в Україні» для міст та регіонів. Ми вирішили взяти в ній участь, пройшли, і в результаті програми отримали документ - звіт про наше місто, в якому було проведено фундаментальний аналіз сильних та слабких сторін. Ніхто з нас цього не міг би зробити самотужки. Цей документ фактично став нашою дорожньою картою, якою ми зараз рухаємося. Звичайно, він не ідеальний, але дав нам можливість думати, придумувати та реалізовувати ідеї.

Ми одразу загорілися брендуванням. Але коли заглибились у суть, що ж брендувати, виявилося, що немає цільного туристичного продукту. Всі махали руками: то у нас майстри, то у нас така кухня, то у нас таке свято, але ж конкретного продукту не існувало. Тому спершу ми зайнялись його формуванням. Це не формат Буковелю чи інших відомих історичних та атракціонних місць. У нас є своя специфіка: Косівщина – це етнорегіон, який має багату культурну спадщину, красиву природу і давні традиції. Це наші орієнтири, щоб рости далі. Ми почали працювати над тим, щоб у цьому напрямку організувати роботу громади.

І тут дуже важлива децентралізація. До цього часу ми розвивали Косів як адміністративну одиницю, з обмеженими ресурсами. А навколо існувало багато розрізнених сіл зі своїми сільрадами, своїми думками і баченням, які не складалися в одне ціле. Зараз це вже ОТГ, і ми тепер можемо спільно вибудовувати свою роботу в єдиному напрямку.

— Тобто ви націлені створити туристичний кластер, коли кожне село громади зможе взяти на себе формування певного туристичного продукту?

Так, і ми спільно з партнерами вже працюємо над цим. Крім того, зараз реконструюємо колишній килимовий цех під Центр карпатської культури. Це досить серйозний проект в співробітництві ОМС та Асоціації Єврорегіон «Карпати - Україна», роботи тривають, думаю, за рік-півтора будемо його відкривати. У нас є концепція по реконструкції та розвитку водно-спортивної зони на базі басейну з солоною водою, який був побудований ще за Польщі.

Фактично ми хочемо зараз втілити ту кайму, яку мало місто Косів у міжвоєнний період, та за Австрійського періоду. Воно вже тоді було туристичним, із власною солеварнею та закладами оздоровлення на її базі, відпочинковими пансіонатами, гідротерапією, плаванням, різноманітними прогулянками та екскурсіями в горах і все це приправлене місцевою культурою та колоритом – ця  концепція і зараз залишається актуальною.

— Як вам вдалося відкрити ТІЦ, та ще й комунальний?

Туристично-інформаційний центр давався нам важкими потугами. Все ж таки запустили його роботу спільними зусиллями всіх гілок місцевої влади. Зараз він частково сам на себе може заробляти, продавати тури, працювати з туроператорами.

Річ у тому, що турист у Косові був завжди. Але відвідати наші туристичні локації був ще той квест «Знайди  мене». Десь був чудовий майстер, десь ніби мав бути музей, а ще невідомо де - гора з гарним краєвидом. Ми розуміли, що все це має бути систематизовано. Турист зараз абсолютно інший, ніж був раніше. Йому треба дати готову інформацію, показати, де що є. Зрештою, щоб турист, який їде до Косова, знав, чого він туди їде і яких вражень прагне отримати.

Спрацював ще той чинник, що зараз час цифрових інформаційних технологій, тож важливо, щоб інформація про нас була в інтернеті, тим більше, що це не затратно її туди завантажити. ТІЦ координує, направляє, інформує. У нас багато пропозицій для подорожей та відпочинку, хороші дороги, тож сьогодні не проблема доїхати до Косова.

— З яких країн приїздить найбільше іноземців?

До нас найбільше приїздять іноземці із Канади, Америки, Польщі, Німеччини, Франції. У майбутньому є ідея залучити китайського туриста. З цього приводу хотілось би реалізувати маршрут на місця зйомок фільму «Дім літаючих кинджалів», такий вид туризму досить популярний в Піднебесній. Будемо думати спільно з громадою, як реалізувати ці напрямки і що цікавого запропонувати гостям.

— Які локації треба обов’язково відвідати у Косові та поруч?

Перша – музеї. У нас уже немає такого, що ви зайшли і там руками нічого чіпати не можна. Є інтерактивні цікаві програми з переодяганням у гуцульські строї, є майстер-класи, де власними руками можна зробити виріб на пам'ять. Цей сувенір буде набагато ціннішим для туриста.

Звичайно, це Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Зараз його експозиція осучаснюється, реалізовується проект інтерактивної експозиції Косівської мальованої кераміки, яка минулого року увійшла до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Він також буде цікавий і для сімейного відпочинку. Якраз проводиться ремонт приміщення, купуємо обладнання, спеціальні стелажі.

Очікуємо також на реалізацію проекту «Дзбан» у селі Вербовець - це має бути сучасний музей косівської кераміки з кінотеатром та майстер-класами.

Друга локація – Косівський сувенірний базар. Він славиться з давніх часів і сьогодні є магнітом, який притягає людей, по суботах сюди спеціально привозять туристів. Він, звичайно, не ідеальний, але це діючий базар зі своїми уставленими традиціями та життям.

Третя – майстерні наших майстрів. Найпопулярніші – майстер-класи з традиційної косівської кераміки, вишивка, різьба, лялька-мотанка, ліжники, сирні коники, писанки. Це готові туристичні продукти, які користуються попитом вже сьогодні. Люди, які їх проводять, роблять це систематично, зокрема й по замовленню, ми координуємо їхню роботу також через ТІЦ, включаємо їх до тематичних турів. Майстри дуже зацікавлені у туристах, тому деколи готові приймати їх вже за годину-півтори після дзвінка. Крім оплати за атракцію, вони можуть реалізувати і свої готові вироби. Враховуючи теперішні санітарно-епідемічні вимоги, це досить нормальний формат - залучати невеликі групи з дотриманням безпекових норм, це дає можливість працювати і під час пандемії.

Четверта – наша нова туристична локація екоферма «Гуцульська сироварня». Приватний підприємець, який зацікавлений у розвитку туризму, облаштував все необхідне для утримання кіз та виготовлення сирів із їхнього молока. Проводить дегустації, має крамничку з готовими молочними виробами та продуктами місцевих бджолярів, вареннями та чаями з лісових ягід, робить екскурсію по фермі. Там створено мінікінотеатр, де демонструються тематичні та промоційні фільми про Косівщину.

— Але Косівщина має ще й мальовничу природу. Які природні локації варто відвідати?

Це гора Острий, де облаштований оглядовий майданчик, який користується популярністю. Це доволі легкий маршрут, до нього не є проблемою дістатися пішки. Наші водоспади на річці Рибниці в Косові, на річці Пістинька, в Шешорах - це завжди були місця притягання. Одні з найбільших природніх скульптур в Україні - Терношорські скелі входять до переліку так званих міць сили. Зокрема, Терношорська Лада – місце жіночої сили. Вчені вважають, що це було стародавнє святилище, бо цим скелям кілька мільйонів років.

Сокільська скеля, де встановлений перший пам’ятник Тарасові Шевченку в Україні.

Наші архітектурні пам’ятки – це Церква Успіння Богородиці в селі Пістинь - найстаріший храм Гуцульщини. Вона особливо популярна у туристів із-за кордону, які тут бувають з релігійною метою. Багатьох вражає підвісний міст біля неї та канатна переправа для трун через річку.

Популярні полонини як літні атракції, зокрема, відвідування полонини Росохата - це поєднання екоферми з легким трекінговим маршрутом.

— Косівщина стала ще й фестивальною локацією…

Так. Традиційно це Гуцульський фестиваль, який цього року скасували через пандемію. Фестиваль автентичного одягу та традицій «Лудинє», який проходить у нас з 2011 року в програмі святкування Дня міста Косова 7 липня. Фестиваль карпатського ліжника у Яворові, фестиваль «Мальований дзбаник», фестиваль новорічної іграшки в садибі Святого Миколая, різноманітні мистецькі заходи. Наша стратегія, щоб такі фестивалі відбувалися кожні два місяці щосезону, як мінімум. Це насправді хороший промоційний момент, бо збирає багато людей зі всієї України.

Крім того, намагаємося допомагати в організації і спортивних заходів. Наприклад, проводили декілька чемпіонатів для мотоциклів класу ендуро «Руба грунем» на День міста. Два роки поспіль проводили велосипедні змагання з екстремального кантрі-кросу «Гуцул-трофі». Проте є проблема з логістикою, бо Косів знаходиться осторонь від основних залізничних вузлів, і велосипедистам не завжди зручно добиратися. Хоча останнім часом серед велотуристів збільшилась кількість «шосейників». За останніх декілька років, відколи покращилась дорожня інфраструктура, тепер не проблема добре проїхати по кільцю понад 50 км по гарній гірській дорозі з перевалами та мальовничими пейзажами.

Щодо кантрі-кросу і даунхілу, ми працюємо над проектом по горі Михалковій. Там є стара канатна дорога, через малу сніжність зимою, розглядається проект, щоб її облаштувати під всесезонний велосипедний спорт та інші атракції. Загалом на Косівщині є дуже багато велосипедних маршрутів, є треки, карти, є навіть спеціальний сайт з описами маршрутів, який ведуть хлопці з громадської ініціативи «ВелоКосів». Кому цікаво поїздити на велосипеді навколишніми мальовничими селами та локаціями можна дуже легко заздалегідь обрати маршрут.

— Наближаються зимові свята. Працюватиме садиба Святого Миколая?

Свято новорічної іграшки у садибі Святого Миколая традиційно відбувається щороку 19 грудня. Зрозуміло, що через пандемію атракція працюватиме у форматі обмеженого доступу, приймаючи групи дітей до 20 осіб. Все буде залежати від епідситуації, проте 19 грудня маєток буде відкритий з чітким контролем кількості людей. Все відбуватиметься на відкритому повітрі, там величезна територія.

— Щоб ви порадили українцям, які вирішать все-таки поїхати у Карпати на зимові свята?

Не боятися їхати. Наші майстри будуть працювати, приймаючи невеликі групи. Єдине, що із закладами розміщення та харчування – питання, проте наші господині завжди зможуть організувати окрему доставку. З травня ми приймаємо туристів у звичайному режимі, звісно популярними лишаються  окремі садиби, бо це дозволяє локалізуватися.

— Як з цінами, господарі будуть піднімати?

Ціни не будуть піднімати. Зараз ціна в середньому на двомісний номер навіть зі сніданком може бути 500 грн, одномісний - від 150 грн до 250-300 грн, залежно від умов та місця розміщення. Люди несуть серйозні витрати на опаленні, але думаю залишать ціни в межах минулого року. Звичайно, на Новий рік та Різдво традиційно буде дорожче, та після різдвяних свят буде дешевше. До речі, у нас дуже гарно святкують цикл Різдвяних свят, традиційна коляда, Водохреща з льодяними скульптурами, маланкування.

Скажу напевне так: з огляду на пандемію COVID-19 та теперішню ситуацію залишатись в велелюдному місті - набагато більші ризики, аніж приїхати та відпочивати десь в садибі на Косівщині. До того ж тут можна отримати неочікувано позитивних вражень!

Матеріал підготовлено Державним агентством розвитку туризму України

Підпишіться на розсилку новин та пропозицій від discover.ua і наших партнерів

Натискаючи кнопку, ви погоджуєтесь із Правилами та умовами.