Перша половина серпня – улюблений час для пізніх прогулянок, адже в цей час можна спостерігати аж два зорепади: Каприкорніди та Персеїди – один з найпотужніших метеорних потоків. Цього року найбільше падаючих зірок можна буде побачити з 8 по 14 серпня. Щоб максимально насолодитися видовищем, краще всього виїздити подалі від населених пунктів, у місця, де мінімальне світлове забруднення. Але є ще кілька локацій, де милуватися зоряним небом можна набагато частіше і не виїжджаючи з міста. Це астрономічні обсерваторії. Зараз в Україні їх близько десятка і наш команда вирішила віртуально відвідати кілька з них.
Київ, вул. Обсерваторна, 3
Одна з найстаріших університетських обсерваторій в Україні наступного року відзначатиме 180-ліття. Спершу вона мала знаходитися в приміщенні головного корпусу університету, але вирішили все ж побудувати для неї окрему будівлю. Так у центрі Києва з’явилася нова обсерваторія спроектована Вікентієм Беретті – автором багатьох культових споруд у столиці і співавтором генерального плану забудови Києва. Сьогодні будівля є архітектурною пам'яткою національного значення та внесена до попереднього списку Світової Спадщини ЮНЕСКО.
Місцеві астрономи відкрили дві комети, дослідили близько 600 нових карликових галактик та зробили ще купу відкриттів та досягнень, про які дуже довго тут розповідати, тож рекомендуємо сходити в обсерваторію на екскурсію.
Астрономічний музей при обсерваторії має близько 20 тисяч експонатів! І найстарішому з них більше років, ніж самій обсерваторії. Це переносний телескоп Ертеля 1838 року. А ще тут досі зберігається меридіанне коло Репсольда, на якому аж до 1996 року велись регулярні спостереження. Тільки уявіть, таких приладів було всього 41, а нині лишилося 3 на весь світ і один з них в Україні!
Під час екскурсії можна дізнатися про історію обсерваторії, життя і роботу київських астрономів 19 - 20 ст., побачити рідкісні астрономічні інструменти і найцікавіше поспостерігати за Сонцем вдень та за зоряним небом – ввечері.
Контакти для запису на екскурсію: (044)486-39-10 або (098) 366-08-23 Анатолій Михайлович
Графік екскурсій на серпень скоро з’явиться на сайті.
Київ, вул. Заболотного, 27
Через 100 років після відкриття університетської обсерваторії з ініціативи Олександра Орлова у Голосіївському лісі заснували Головну астрономічну обсерваторію (ГАО). Будівлю проєктував архітектор Олексій Щусєв – автор кількох споруд з ансамблю Києво-Печерської лаври та відбудови Хрещатика.
Довгий час ГАО задавала тренди у світових дослідженнях обертання Землі класичними методами, а Олександр Орлов вважається засновником глобальної геодинаміки. В обсерваторії досліджували галактики, планети, комети, процеси на Сонці і ще купу всього, про що вам теж краще розкажуть в Музеї обсерваторії.
Чим ще цікава ГАО? Тут знаходиться подвійний довгофокусний астрограф. Він був збудований в 1912-1914 рр. Отто Штейнгелем для Бабельзбергзької обсерваторії під Берліном, але 1949 року опинився в Києві, де з його допомогою зробили понад 6000 платівок. На честь Голосіївської обсерваторії названа мала планета № 15675 GOLOSEEVO, а імена співробітників ГАО А.О. Яковкіна і І.В.Гаврилова. носять кратери на Місяці.
Контакти для запису на екскурсію: (067) 525-47-13 або (066) 370-01-23 Михайло Лашко
Миколаїв, вул. Обсерваторна 1
У 1821 році адмірал Олексій Грейг заснував на Спаському кургані — найвищій точці Миколаєва (52 метри) — Обсерваторію Чорноморського флоту.
Вона стала однією з перших у Європі й першою в Україні й мала забезпечувати флот картами та проводити уроки з астрономічного орієнтування. У післявоєнні часи в обсерваторії провели оновлення обладнання, почали розвивати фотографічну астронометрію, яка давала одні з найточніших показників у світі, проводили полярні експедиції, створювали каталоги небесних світил тощо. А вже за часів незалежності
у технічному арсеналі обсерваторії з’явилися автоматичний телескоп із ПЗЗ приймачем Аксіальний меридіанний круг (АМК), визнаний національним надбанням України, швидкісний автоматичний комплекс для спостережень та перший в Україні мобільний телескоп.
Нещодавно на території обсерваторії відкрили музей, де можна побачити еволюцію астрономічних приладів від 13 століття до сучасності. Серед них — телескоп, який 150 років був найбільшим у світі!
Львів, вул. вул. Кирила і Мефодія, 8
Львівська обсерваторія була заснована 1771 року і вважається однією з перших у Східній Європі. Уже понад 250 років тут проводяться дослідження Сонця, зір, міжзоряного середовища, галактик та Всесвіту. Гордість обсерваторії – топове обладнання, частина якого входить до національного надбання України.
У 1960-х для спостережень за Сонцем була створена Брюховицька станція астрономічної обсерваторії. Хочете дослідити поверхню Місяця, Юпітер, Сатурн чи Марс; побачити, як виглядають подвійні зірки, розсіяні та кулясті зоряні скупчення чи спробувати розгледіти ознаки життя в сусідній галактиці "Туманність Андромеди"? Тоді вам сюди.
Телефон для запису на екскурсію: (067) 919 05 47, Кухар Ігор Богданович
У самій обсерваторії також проводяться екскурсії, де розповідають про історію її створення, показують астрономічні прилади і, звісно, дають подивитися через них на небо.
Контакти для запису: (050) 50 28 149, Сальніков Ігор Валерійович.
Одеса, вул. Маразліївська, 1в
Одеська астрономічна обсерваторія була заснована 1871 року у складі Імператорського Новоросійського університету (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). До речі, саме завдяки їй в Одесі з’явився і парк ім. Т. Шевченка, адже його висадили працівники обсерваторії, щоб створити кращі умови для астрономічних спостережень.
Учені тут займаються дослідженням руху небесних тіл, Сонця, планет, зірок, штучних супутників Землі, хімічної та динамічної еволюції зірок та Галактики тощо. Склотека Одеської обсерваторії зберігає близько 100 тис. пластинок із зображенням зоряного неба і це третя найбільша кількість у світі!
Через півтора роки після повномасштабного вторгнення, щоб забезпечити ефективний захист культурних цінностей, інституція отримала "Посилений захист" від ЮНЕСКО.
Зараз в обсерваторії проводять науково-популярні лекції, а у місцевому планетарії можна подивитися у телескоп, виготовлений в Англії 1886 року.
Контакти для замовлення екскурсії: (097) 234 39 42, Наталія Вікторівна
Також при обсерваторії діє планетарій – ідеальне місце, щоб трохи переключитися та відправитися у міжзоряний політ.
Харків, площа Свободи
Історія обсерваторії при ХНУ імені В. Н. Каразіна почалася 1883 року. Саме тут працював представник зіркової династії астрономів Людівг Струве та засновник харківської школи дослідників планет – Микола Барабашов. За радянських часів обсерваторія була одним з лідерів у вивченні тіл Сонячної системи у цілому союзі.
Зараз тут досліджують закони розсіювання світла поверхнями небесних тіл, малі тіла Сонячної системи, зоряні каталоги й зоряну динаміку, гравітаційні лінзи тощо. На честь харківських астрономів названо більше 30 об’єктів Сонячної системи.
1962 року з ініціативи академіка Барабашова при обсерваторії відкрили Чугуївську спостережну станцію, куди згодом перевезли головні астрономічні інструменти обсерваторії. На жаль, під час окупації Чугуєва росіянами приміщення пошкодили та розграбували.
Фото: www.observ.univ.kiev.ua
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital