Відпочинок в стилі етно. ТОП-5 місць для перезавантаження та занурення в традиції

Зараз, як ніколи хочеться більше дізнатися про наше коріння. Дослідити пласти української історії та культури, які сформували нас як націю, відкрити імена і факти, які раніше замовчувалися та приховувалися. Ми зібрали підбірку місць в Україні, де можна зробити це максимально яскраво, інтерактивно та ще й поєднати з відпочинком, новими знайомствами та досвідами. Впевнені, багато з них ви вже знаєте, тому сьогодні розповідаємо про менш відомі, але не менш круті комплекси. Гайда на перезавантаження в етно-села та садиби! 

Майорова хата

с. Майорка, Дніпропетровська область 

Мрію про такий етно-садибу-музей Людмила Шутяк плекала 20 років і врешті змогла втілити її у 2019 році. Вони з чоловіком купили столітній будинок на березі Дніпра у селі Майорка і облаштували там етнографічний музей. Основу колекції склали вишиті речі, які пані Людмила отримала у спадок від матері. Згодом експозицію почали поповнювати старожитностями, предметами побуту, що їх приносили односельчани і збирали господарі. Також в Майорову хату перенесли частину експонатів з музею, що планувалося створити місцевому храмі. Зараз колекція Майорової хати налічує близько 200 предметів.

Знайомство з місцевою культурою буде не повним, якщо ви не спробуєте місцеву кухню. Тому пані Людмила запрошує до столу! На локальні гастрономічні звичаї дуже повпливало сусідство Молдови та Румунії. Тож тут ви зможете спробувати плачинду і вертуту, варзарі (пиріг) з гарбузом, різноманітні кислі супи, галушки і місцевий борщ з шулениками (коржі з поливою).

Хутір савки

Нові Петрівці, Київська область 

«Хутір Савки» – невеликий родинний етнографічний музей, де господарі – пан Савка та Валентина Семенівна знайомлять з традиційним українським побутом, розвагами, звичаями, ремеслами та кухнею. Музей складається з двох хат. Перша, 1786 року, побудови належала місцевому заможному селянину, а друга – дворянська, середини ХІХ ст, яку перевезли з Житомирщини. Цікаве починається уже з самого подвір’я: вулики, кузня, клуня, льох, садочок і гордість пана Савки – колекція корінців та каміння химерних форм. На «Хуторі Савки» ви зможете:

• спробувати себе в ткацтві, бортництві, столярстві, чоботарстві, ковальстві; 
• навчитися молотити борошно і користуватися жорнами; 
• готувати страви в печі; 
• дізнатися про безліч процесів та предметів з різних сфер життя, з якими постійно мали справу наші предки; 
• стріляти з лука та катапульти;
• пізнати тонкощі самогоноваріння;
• продегустувати найрізноманітніші страви традиційної кухні;
• познайомитися з автентичними обрядами та святкуваннями, а якщо пощастить, то, можливо, навіть взяти в них участь.

Нашій команді пощастила побувати в гостях у пана Савки та Валентини Семенівни. З посмішкою на губах і слинками в роті згадуємо, як то було.

Етносело «Дивосвіт»

с. Геленджик, Запорізька обл.

Раніше в Геленджик їздили шукати наречених для турецького султана ( назва селища перекладається «місто білих наречених»), а тепер їздять у пошуках цікавого відпочинку. Адже кілька років тому тут відкрився туристичний комплекс етносело «Дивосвіт». Навіщо туди хати?

• перевірити свої таланти до гончарної справи, вишивки, ткацтва та плетіння;
• навчитися виживати в селі на майстер-класах з землеробства, покосу, в’язання снопів;
• розслабитися після роботи в лазні чи на масажі;
• побалувати свої смакові рецептори новими смаками традиційних страв і навіть навчитися їх готувати; 
• влаштувати пікнік біля великої печі з розкішним видом на безкраїй український степ;
• проїхатися степовим маршрутом на велосипеді; 
• побачити, як жили наші предки тисячі років тому в землянках та юртах. І самім провести ніч в традиційній українській хаті.

Омелькова Хата

с. Козубівка, Полтавської області.

Хочете максимально зануритися в сільське життя? Тоді вам в Омелькову хату. Хто такий цей Омелько? Чоловік, який колись жив у цій садибі і чиє ім'я вона тепер носить. Ось, як може виглядати там ваш ідеальний день: 

• прокидаєтеся зі сходом сонця під спів пташок,
• починаєте день традиційним сніданком,
• і гайда до роботи: рубати дрова, косити траву, доглядати за садом і городом, поратися біля тварин, 
• а коли сонце почне припікати, можна поринути у знайомство зі столітніми місцевими традиціями в етнографічному музеї, де про них розповідатимуть найрізноманітніші експонати ХVІІІ - ХХ століть,
• а потім – кулінарні майстер-класи від етно-майстринь, щоб власноруч приготувати смачнющу традиційну вечерю чи обід.

Правда, круто звучить?

Полтавщина взагалі славиться класними можливостями для етно- і зеленого туризму. Чого тільки варта знаменита садиба «Лялина Світлиця» з найбільшою колекцією ляльки-мотанки, музеєм борщу та величезним вибором майстер класів. Або «Старий хутір» зі школою майстрів, «Майстернею опішнянських страв», власною фермою та броварнею. Перед поїздкою, рекомендуємо переглянути нашу статтю з топом місць для літнього відпочинку, там ви точно знайдете кілька крутих ідеї для мандрівки Полтавщиною і не тільки.

Соколиний хутір 

с. Петрушівка, Чернігівська область

Етно-комплекс «Соколиний хутір» заснував Микола Череп – нащадок давнього – козацького роду на березі річки Смош. Микола створив тут круту атмосферу Гетьманської доби з безліччю традиційних козацьких розваг та активностей. Рекомендуємо зупинитися в одній з автентичних садиб на хуторі, щоб максимально зануритися у вайб того часу та більше всього встигнути, адже справ тут дійсно чимало:

• дізнатися купу цікавого в Історико-етнографічному музеї Чернігівщини;
• побачити раритетні зразки зброї часів Запорізької Січі, УНР, Кубанського козачого війська у Музеї історії визвольних змагань Чернігівщини;
• перенестися у шевченкові часи у Музеї під відкритим небом «Машина часу»;
• дослідити колекцією монет-оберегів у Музеї Монетного двору;
• відвідати мистецькі виставки в художній галереї ім. Тараса Шевченка;
• навчитися верховій їзді та потрапити на справжнє кінне шоу;
• спробувати козацький куліш приготований в казані на вогнищі та інші смачні страви української кухні. Або навіть навчитися самим їх готувати;
• виловити рибку з однієї з найчистіших річок України;
• вирушити в плавання Смошем на човнах або катамаранах;
• опанувати володіння козацькою зброєю; 
• влаштувати пікнік та вечірнє чаювання. Микола власноруч сушить місцеві ягоди, шипшину, а також щороку разом із місцевим знахарем збирає і сушить понад 20 видів трав. Тільки уявіть, який то смак і аромат має бути! 

За 20 років існування Соколиний хутір отримав понад 120 різних національних та міжнародних нагород, а місцеві садиби мають екологічний сертифікат II рівня «Зелена садиба за європейськими стандартами». До речі, на Соколиному хуторі, у вас є шанс зупинитися у садибі писаря, якій 175 років і де раніше дійсно жив нащадок писарів Війська Запорозького.

Нещодавно в Ukraїner вийшов цілий проєкт «Стріха», який також розповідає про українську народну архітектуру та етнографічні комплекси по всій Україні. 

Фото: xutir-savky.com.ua