Ви мусите дозволити Javascript у вашому браузері для оптимальної роботи сайта і відображення розділів повністю.
Увійти Моя подорож
UaRuEn

Зруйновані замки Рівненщини: Клевань, Губків, Корець

16.02.2021
1941

Які асоціації у вас викликає словосполучення “туристичні об’єкти Рівненської області”? Готовий побитися об заклад, що більшості спаде на думку Тараканівський форт чи Тунель кохання. Або, можливо, хтось пригадає собі замок князів Острозьких-Любомирських, що знаходиться в Дубно і є досить популярним серед туристів. І все буде абсолютно правильно. Проте зараз мова йтиме про менш відомі локації. Про локації, які потребують не лише розголосу, але й значної фінансової підтримки, без якої їх найімовірніше просто поглине час.

Замок Чарторийських у Клевані

Клевань розташований на відстані близько 25 км від Рівного, тому до нього легко дістатися як і автомобілем, так і громадським транспортом. Це селище міського типу є передусім відомим завдяки вже згаданому Тунелю кохання. Але тунель - порівняно молода атракція, адже в селищі можна побачити і замок, і костел, історія яких сягає ще Середньовіччя. І саме замок Чарторийських став однією з ключових локацій нашої експедиції Рівненщиною.

Укріплений кам’яний дитинець з’явився поблизу річки Стубли ще в XV ст., проте лише на початку XVII ст. замок набув остаточного зовнішнього вигляду. Зокрема, був споруджений арковий міст. У цей час фортецею починають володіти єзуїти, які з перервами перебували у її стінах аж до другої половини XVIII ст.

А далі… далі починається найцікавіше, бо функції замку змінювалися дуже швидко. Польська гімназія, російське училище, потім знову гімназія, військовий шпиталь, духовне училище, евакуаційний пункт, притулок для жертв війни, школа, дитячий сиротинець - цікавий список, еге ж? Але це ще не все. В роки Другої світової тут розташовувалися криваві відділи НКВС та німецькі окупаційні війська, які жорстоко знищували місцеве населення. Після закінчення війни перші закріпилися тут до початку 1950-х років, опісля чого замок знову виконував просвітницьку функцію - його приміщення зайняла школа механізації. А от остання роль Клеванської фортеці лише посилює гіркоту усвідомлення байдужості та зневаги до історичної пам’ятки, адже стіни замку почали служити лікувально-трудовим профілакторієм для алкозалежних.

Важко сформувати якісь враження від відвідин клеванської фортеці Чарторийських. З одного боку - багата історія та легенди, з іншого - жахливий сучасний стан. Були чутки, що руїни замку перетворять на готель або ж президентську резиденцію (ще за часів президентства Ющенка), але все, що маємо зараз - це тимчасовий притулок для безхатьків та регулярні пожежі.

Ніби дивишся на те, що залишилось, і розумієш: так, колись тут було дуже красиво. Колись тут вирувало життя. «У нього вкладалося багато коштів, і він був досить укріпленим» - розповіла нам про замок Інна Львівська, місцевий гід, яка є очільницею благодійного фонду «Спадок XXI століття». Інна всіляко намагається зберегти територію фортеці, і ми дуже сподіваємося на те, що їй це вдасться зробити. Хочеться приїхати сюди після певного відрізку часу і побачити відреставровану туристичну перлину, бо поки складається враження, що ще кілька років - і стіни не встоять. Тому якщо маєте в планах приїхати в Клевань, щоб побачити і задокументувати замок Чарторийських, то не зволікайте.

Губківський замок

До руїн Губківського замку ми добиралися від іншої туристичної локації Рівненщини, яка стрімко набирає популярності, - Базальтових стовпів. Трохи більше 80 км подолали приблизно за півтори години. Ми точно були задоволені від того, що включили цю точку до нашого списку. І не так цьому сприяли самі руїни, як неймовірний пейзаж довкола. Але давайте по порядку.

Губківський замок знаходиться на території ландшафтного заказника «Соколині Гори», а також є частиною регіонального ландшафтного парку «Надслучанський», назва якого походить від річки Случ. На крутому березі цієї річки є мальовнича скеля Князь-гора (висотою 60-70 м), саме на її вершині в середньовічні часи збудували замок.

За своєю композицією та пропорціями Губківський замок входив до числа найдосконаліших оборонних комплексів Волині. Будівля мала чотири кутових вежі, а також в’їзну браму з підйомним мостом, які захищали житлові та господарські споруди у внутрішньому дворі. Хоча перше дерев’яне укріплення тут виникло ще в X-XIII ст., первісна кам’яна фортеця з’явилася лише у XV ст. Згодом нею володіли магнати Семашки, її захоплювали козаки в ході Визвольної війни та руйнували російські війська. Остаточна загибель Губківського замку діло рук шведів на початку XVIII ст. На жаль, після цього фортеця не відбудовувалась, а станом на сьогодні збереглися лише руїни стін однієї з веж та колишнього палацу.

Проте варто зазначити, що Губківський замок - це саме той випадок, коли руїни виглядають ефектно та чудово вписуються в загальну ландшафтну картину. З Князь-гори також відкривається красива панорама на води річки Случ та лісистий протилежний берег. Можна сісти на каменях на краю вежі та дивитися в далечінь. Було б більше часу та градусів тепла, то такій саморефлексії гріх не виділити і кілька годин.

Для себе ми виділили ще дві переваги для відвідин цієї локації. Перша - це гора Дзвонецька, невеликий скелястий пагорб, що знаходиться недалеко від руїн замку, на тому ж березі. Ми натрапили на гору випадково, хоча й читали про неї, готуючись до поїздки. На горі є камінний хрест, встановлений жителями села для вшанування полеглих у боях козаків. Взагалі, це місце, як і замок, оповите різними легендами, тому точно буде до вподоби любителям історичних загадок. Пейзажі, які відкриваються з гори, також приємно вражають, тому якщо вже їхати в Губків до замку, то варто вибратися й на гору Дзвонецьку.

А другою перевагою є наявність дерев’яного еко-кемпінгу, який нараховує кілька бесідок, помостів для туристичних наметів, біотуалети та баки для роздільного сортування сміття. Ми, наприклад, не відмовили собі у задоволенні пообідати у затишній бесідці. Тому від Губківського замку залишилися виключно позитивні враження, але ми рекомендуємо не просто приїхати до цього місця на авто чи громадським транспортом, а дістатися до нього більш пригодницьким способом. Наприклад, можна розглядати його як точку на маршруті сплаву по річці Случ. Тим паче, що еко-кемпінг створює комфортні умови перебування для туристів. Тому задумайтеся про такий варіант, коли плануватимете поїздку до Губкова.

Корецький замок

Корець став фінальною точкою нашого маршруту, до якої ми добиралися з села Губків. Відстань невелика - близько 35 км (найкоротший маршрут на Google Maps, яким ми і скористалися), але дороги пролягають селами, де якість покриття не з найкращих, тому таке добирання забрало приблизно годину. Проте є красива грунтова ділянка, де дерева з обох боків наче створюють своєрідний тунель. Тож ми точно не пошкодували, що обрали саме такий шлях.

Забігаючи наперед, мушу сказати - добре, що Корецький замок залишився наостанок, бо він викликав найменше емоцій. Але давайте спочатку трохи історії.

Існує декілька версій початку будівництва замку, але для всіх них точкою дотику є XVI ст., коли він був добудований і розширений. У другій половині цього ж століття замок спалюють, і його відбудовують заново, але вже мурованим. Також прокладають глибокі підземелля, якими можна було дістатися в місто. На початку XVIII ст. місто Корець переходить у власність вже відомих нам Чарторийських, а згодом замок знову страждає від пожежі. Наступна відбудова мала місце вже в третій чверті того ж століття, внаслідок якої замок набуває обрисів пізнього бароко.

Як думаєте, що було далі? Легко здогадатися, чи не так? На початку 1830-х вкотре спалахнула пожежа. Тільки тепер вона була найбільш нещадною - вогонь охопив усі споруди та спопелив їх. Оскільки грошей на реставрацію не було, колись розкішний палац з часом почав перетворюватися в руїни. У міжвоєнний період замок намагалися реконструювати, проте нічого доброго з того не вийшло. Тому станом на зараз основні споруди (вежа та кілька стін) перебувають у зруйнованому стані. А веде до них старий мурований міст.

Звісно, у своєму цілісному вигляді палац мав би виглядати красиво, але чи вартує уваги те, що збереглося зараз, - важке питання. Якщо руїни Губківського замку здатні привабити природою та ландшафтом, то випадок Корецького явно складніший. Хочеться сподіватись на хоча б у якусь мінімальну реставрацію, але для цього потрібні чималі гроші. Нам здалося, що можна було б спробувати на цій території організувати якийсь невеличкий фестиваль, адже наявність галявини сприяє цьому. А ще можна було б хоч трохи привести до ладу підземелля, в які ми також спускалися. Так, завалені ходи та гори сміття не надто приваблюють туристів станом на зараз, проте якщо трохи облагородити і підземні кімнати, і територію загалом, то є шанси на появу туристичного потенціалу.

Автор тексту: Андрій Рибаков
Фото: Роман Сенишин

Підпишіться на розсилку новин та пропозицій від discover.ua і наших партнерів

Натискаючи кнопку, ви погоджуєтесь із Правилами та умовами.